ТЕМА 1. Біологія – наука про життя

1. Між мономерами в полісахаридах існує зв'язок:

а) пептидний;

б) глікозидний;

в) водневий;

г) ковалентний;

д) нековалентний;

є) гідрофобний.

2. Найміцніший зв'язок у молекулі ДНК між азотистими основами полінуклеотидних ланцюгів:

а) аденін-тимін;

б) гуанін-цитозин.

3. До складу молекули жиру входять:

а) нуклеотиди;

б) жирні кислоти;

в) галактоза;

г) гліцерин.

4. При окисненні 100 г жиру утвориться кількість води:

а) близько 10 г;

б) близько 110 г;

в) близько 500 г;

г) немає точної відповіді.

5. Біологічну роль води в клітині визначають її властивості:

а) полярність молекул;

б) висока енергоємність;

в) здатність утворювати водневі зв'язки між молекулами;

г) висока теплоємність і теплопровідність;

д) низька теплоємність і теплопровідність.

6. Гідрофобні взаємодії беруть участь у формуванні структури білка:

а) первинної;

б) вторинної;

в) третинної;

г) четвертинної;

д) не визначають структуру біополімерів.

7. До складу РНК входять залишки азотистих основ:

а) тиміну;

б) аденіну;

в) гуаніну;

г) цитозину;

д) урацилу.

8. У рослинних клітинах синтезуються:

а) незамінні амінокислоти;

б) замінні амінокислоти;

в) білки, вуглеводи, ліпіди;

г) нуклеїнові кислоти;

д) вітаміни, АТФ;

є) мінеральні солі.

9. В організмі тварин рухову (скорочувальну) функцію виконують білки:

а) казеїн;

б) гемоглобін;

в) актин;

г) гемоціанін;

д) міозин;

є) осеїн.

10. Магній входить до складу:

а) міозину;

б) гемоглобіну;

в) альбуміну;

г) хлорофілу;

д) креатину;

є) казеїну.

11. До складу АТФ входять:

а) аденін;

б) гліцерин;

в) амінокислоти;

г) рибоза;

д) нуклеотиди;

є) дезоксирибоза;

є) один залишок фосфорної кислоти; ж) три залишки фосфорної кислоти.

12. Гриби містять резервний вуглевод:

а) глікоген;

б) крохмаль;

в) целюлозу;

г) рибозу.

13. Транспортні РНК у клітині:

а) містять інформацію про будову первинної структури білка;

б) здійснюють транспорт амінокислот до рибосом;

в) зчитують інформацію з ДНК про первинну структуру білкової молекули;

г) виконують будівельну функцію.

14. Рибосомальні РНК:

а) містять інформацію про будову первинної структури білка;

б) здійснюють транспорт амінокислот до рибосом;

в) зчитують інформацію з ДНК про первинну структуру білкової молекули;

г) входять до складу рибосом.

15. Під час редуплікації відбувається:

а) синтез білка;

б) подвоєння молекули ДНК;

в) синтез тРНК;

г) синтез іРНК; д) утворення вторинної структури білка.

16. АТФ у клітинах еукаріот синтезується в:

а) рибосомах;

б) мітохондріях;

в) ядрі;

г) хлоропластах;

д) ендоплазматичній сітці;

є) комплексі Гольджі.

17. Специфічність ферменту щодо субстрату насамперед зумовлена:

а) білковим компонентом;

б) небілковим компонентом;

в) тільки умовами реакції (рН середовища, температура, тиск тощо).

18. Каталітичну функцію в молекулі ферменту насамперед зумовлює:

а) білковий компонент;

б) активний центр;

в) умови реакції (рН середовища, температура, тиск тощо).

19. Після утворення нестійкого проміжного комплексу активного центру молекули ферменту з розчинами ферментативної реакції сам фермент:

а) змінює структуру;

б) втрачає активність;

в) не змінює структуру і функції.

ТЕМА 8. Основи екології

1. Екологічна валентність виду це:

а) оптимальні умови існування виду;

б) діапазон між межами стійкості виду;

в) здатність виду існувати за верхньою і нижньою межами стійкості;

г) діапазон дії екологічного фактора, в якому можливе існування виду;

д) здатність виду адаптуватися до стресових умов навколишнього середо­вища.

2. Види, що мають високу екологічну валентність, називаються:

а) еврибіонти;

б) стенобіонти;

в) продуценти;

г) консументи;

д) редуценти;

є) інтродуценти.

3. Для існування в біогеоценозі консумента II порядку масою 20 кг необхідно рослинної продукції (т):

а) 2000;

б) 200;

в) 2;

г) 0,2.

4. Адаптація організмів у пустелях може супроводжуватися:

а) сплячкою у тварин;

б) станом спокою у рослини;

в) скиданням листя, відмиранням надземної частини;

г) підвищенням інтенсивності транспірації і фізіологічних процесів;

д) різким сповільненням обміну речовин;

е) відмиранням підземної частини рослин;

є) редукцією листків.

5. Автотрофні організми на відміну від гетеротрофних:

а) використовують енергію хімічних сполук, що містяться у спожитій їжі;

б) синтезують органічні речовини з неорганічних під час фотосинтезу;

в) живляться тваринами;

г) ведуть паразитичний спосіб життя.

6. Пристосуваннями різних видів рослин до нестачі вологи є:

а) редукція листків;

б) підвищена транспірація;

в) розвинена кутикула;

г) розвинена коренева система;

д) мозаїчне розміщення листків;

е) підвищення обміну речовин, активності фізіологічних процесів;

є) підвищення осмотичного тиску клітинного соку;

ж) опушення листків, утворення воскового нальоту;

з) здатність накопичувати воду в стеблах.

7. До гомойотермних (теплокровних) організмів належать:

а) віруси;

б) змії;

в) голуб;

г) вовк;

д) окунь;

є) кишкова паличка.

8. Ґрунт утворюється з поверхневих шарів гірських порід в результаті життєдіяль­ності:

а) мікроорганізмів;

б) хребетних тварин;

в) рослин;

г) тільки впливу факторів середовища;

д) вірусів;

є) лишайників;

ж) грибів;

з) безхребетних тварин.

9. Фотоперіодизм — це реакція організмів на зміну насамперед:

а) температури повітря:

б) вологості повітря;

в) тривалості дня;

г) інтенсивності освітлення.

10. «Біологічний годинник» — це реакція живих організмів насамперед на:

а) світло;

б) сезонні зміни;

в) чергування періодів світла й темряви протягом доби;

г) зміни температури й вологості повітря протягом доби.

11. З явищем фотоперіодизму переважно пов'язані:

а) міграції птахів;

б) реакція на посуху;

в) линяння тварин;

г) осінній листопад;

д) нагромадження жиру деякими тваринами;

є) скидання листя у рослин за несприятливих умов навколишнього середо­вища.

12. Провідним фактором, що визначає осінній листопад, є зміна:

а) температури повітря;

б) довжини дня;

в) вологості повітря;

г) вологості ґрунту.

13. Клопи-водомірки входять до складу:

а) планктону;

б) нектону;

в) бентосу;

г) нейстону.

14. Для біогеоценозу характерні:

а) стійкість;

б) кругообіг енергії;

в) самовідтворення;

г) підтримання гомеостазу;

д) саморегуляція;

є) постійний кругообіг речовин;

ж) замкнений кругообіг речовин і енергії.

15. Залежно від способу життя тип морфофізіологічних пристосувань організмів до умов навколишнього середовища називають:

а) екологічною нішею;

б) популяцією;

в) життєвою формою;

г) видом.

16. Залежно від морфологічних адаптацій до умов навколишнього середовища рослини поділяють на життєві форми:

а) дерева, чагарники, трави;

б) аеробні, анаеробні;

в) термофільні;

г) посухостійкі;

д) вологолюбні;

є) немає правильної відповіді.

17. До редуцентів належать:

а) вищі рослини;

б) гриби;

в) м'ясоїдні тварини;

г) паразитичні форми бактерій;

д) рослиноїдні тварини;

є) бактерії-сапрофіти;

ж) організми, що живляться органічними рештками.

18. Між популяціями в біогеоценозі можуть виникати взаємозв'язки:

а) нейтральні;

б) мутуалістичні;

в) антагоністичні;

г) періодичні;

д) взаємодопомога;

е) прямі;

є) трофічні;

ж) конкурентні;

з) непрямі;

и) циклічні.

19. До антагоністичних біотичних взаємозв'язків належать:

а) мутуалізм;

б) конкуренція;

в) облігатний симбіоз;

г) паразитизм;

д) хижацтво;

є) факультативний симбіоз.

20. Дощові черв'яки за способом живлення належать до:

а) копрофагів;

б) некрофагів;

в) детритофагів;

г) міксотрофів;

д) сапрофагів.

21. Евглена зелена і хламідомонада за способом живлення належать до:

а) копрофагів;

б) некрофагів;

в) детритофагів;

г) сапрофітів;

д) сапрофагів;

є) міксотрофів.

22. Загальними показниками, що характеризують популяцію, є:

а) щільність;

б) вікова і статева структури;

в) чисельність;

г) просторова структура;

д) здатність до схрещування з іншими видами;

є) біомаса, народжуваність і смертність.

23. Коливання чисельності популяцій називають:

а) народжуваністю;

б) смертністю;

в) щільністю;

г) популяційними хвилями;

д) дрейфом генів.

24. Основу функціональної структури біогеоценозу становлять:

а) домінанти;

б) життєві форми;

в) трофічні зв'язки-,

г) абіотичні взаємозв'язки;

д) продуценти, консументи й редуценти;

є) морфофізіологічні адаптації.

25. До біогеоценозу конкретного регіону можна віднести:

а) липово-ясеневу діброву;

б) тайгу;

в) тундру;

г) сосновий ліс;

д) Світовий океан;

є) біосферу.

26. Екосистемою може бути:

а) липово-ясенева діброва;

б) тайга;

в) тундра;

г) сосновий ліс;

д) акваріум;

є) агрофітоценоз.

27. Процес саморозвитку біогеоценозів унаслідок взаємодії живих організмів між собою і навколишнім середовищем це:

а) циклічні зміни;

б) поступальні зміни;

в) сукцесія;

г) трофічна мережа;

д) гомеостаз.

28. Опанування вищими рослинами піщаних берегів є прикладом сукцесії:

а) первинної;

б) вторинної;

в) антропогенної;

г) автотрофної.

29. Сукцесія як процес саморозвитку призводить до формування біогеоценозу з:

а) незначною видовою різноманітністю;

б) перевагою стенотопних видів;

в) низькою чистою первинною продукцією;

г) погано розвиненою трофічною мережею;

д) високим ступенем саморегуляції та стійкості.

30. Низька стійкість агроценозів пов'язана з:

а) незначною видовою різноманітністю;

б) відсутністю зооценозу; в) відсутністю мікробіценозу;

г) відсутністю саморегуляції;

д) погано розвиненою трофічною мережею.

31. З 1 т рослинної їжі приріст маси тіла консументів І і ІІ порядків (кг) становитиме близько:

а) 500 рослиноїдної тварини і 200 м'ясоїдної;

б) 100 рослиноїдної тварини і 10 м'ясоїдної;

в) 100 рослиноїдної тварини і 1 м'ясоїдної.

32. Виберіть послідовність організмів, яка правильно відображає екологічну піра­міду:

а) коники, трав'яні рослини, жаби, хижі птахи, змії;

б) трав'яні рослини, коники, жаби, змії, хижі птахи;

в) хижі птахи, змії, коники, жаби, трав'яні рослини.

ТЕМА 9. Людина і біосфера

1. Біосфера — це:

а) частина геологічних оболонок Землі, заселена живими організмами;

б) тільки неживі компоненти навколишнього середовища;

в) глобальна екологічна система Землі;

г) сукупність усіх живих організмів.

2. Елементарною структурною одиницею біосфери є:

а) геологічні оболонки Землі;

б) літосфера;

в) атмосфера;

г) гідросфера;

д) біогеоценоз.

3. Ноосферу можна охарактеризувати як;

а) сферу розуму людини;

б) етап еволюції біосфери;

в) шар атмосфери;

г) сукупність біосфери і космосу;

д) біосферу, перетворену тільки розумною діяльністю людини.

4. Живі організми забезпечують у біосфері:

а) кругообіг речовин;

б) кругообіг енергії;

в) потік енергії;

г) формування газового складу;

д) перетворення геологічних оболонок Землі.

5. В атмосфері постійно збільшується вміст вуглекислого газу. Це може призвести до:

а) зниження фотосинтезу;

б) парникового ефекту;

в) кислотних дощів;

г) глобальної зміни клімату;

д) танення льодовиків, підйому рівня Світового океану; є) затоплення понижених територій;

є) появи пустель на територіях, зайнятих агроценозами.

6. За період історичного розвитку Землі сформувалися геологічні оболонки:

а) гідросфера;

б) атмосфера;

в) біосфера;

г) літосфера;

д) материнська порода;

є) ноосфера;

ж) соціосфера;

з) антропосфера.

7. Нижній шар атмосфери це:

а) стратосфера;

б) іоносфера;

в) тропосфера;

г) озоновий екран.

8. Проникнення організмів углиб літосфери обмежене переважно:

а) інтенсивністю ультрафіолетових променів;

б) температурою;

в) атмосферним тиском;

г) інтенсивністю інфрачервоного випромінювання;

д) кількістю вологи;

є) освітленістю.

9. Поширення організмів в атмосфері обмежене переважно:

а) атмосферним тиском;

б) температурою;

в) інтенсивністю ультрафіолетових променів;

г) інтенсивністю інфрачервоного випромінювання;

д) кількістю вологи;

є) освітленістю.

10. Найбільша біомаса в біосфері зосереджена в:

а) літосфері;

б) атмосфері;

в) гідросфері;

г) на межі літосфери й атмосфери, гідросфери й атмосфери.

11. Найдавнішою геологічною оболонкою Землі є:

а) літосфера;

б) атмосфера;

в) біосфера;

г) гідросфера.

12. Провідну роль у кругообігу нітрогену в атмосфері відіграють:

а) тварини;

б) рослини;

в) гриби;

г) азотфіксуючі прокаріоти.

13. Провідну роль у кругообігу карбону в атмосфері відіграють:

а) тварини;

б) рослини;

в) гриби;

г) азотфіксуючі прокаріоти;

д) аеробні мікроорганізми;

є) анаеробні мікроорганізми.

14. Товщина озонового шару становить:

а) 2—3 мм;

б) 2—3 м;

в) 20—30 м;

г) 1—2 км.

15. До Червоної книги України занесено види рослин і тварин:

а) зниклі;

б) зникаючі;

в) рідкісні;

г) ті, що складають основу флори;

д) відновлені; є) мутантні;

ж) невизначені та недостатньо відомі;

з) які використовують у народному господарстві.

ТЕМА 10. Еволюційне вчення

1. Рушійними силами еволюції органічного світу, за Ж.-Б. Ламарком, є:

а) боротьба за існування;

б) конкуренція;

в) природний добір;

г) адаптації;

д) внутрішнє прагнення видів до самовдосконалення.

2. Рушійними силами еволюції органічного світу, за Ч. Дарвіном, є:

а) боротьба за існування;

б) конкуренція;

в) природний добір;

г) адаптації;

д) внутрішнє прагнення видів до самовдосконалення.

3. Еволюційно пізніше виник тип живлення:

а) гетеротрофний;

б) автотрофний.

4. Рушійна форма природного добору:

а) змішує середнє значення ознаки або змінює частоту трапляння особин зі зміненою ознакою;

б) спричинює появу нової норми реакції;

в) закріплює середнє значення ознаки;

г) спрямована на користь сталого в популяції середнього значення ознаки.

5. Географічна ізоляція може бути результатом;

а) горотворних процесів;

б) винищування популяцій в окремих регіонах;

в) антропогенних впливів;

г) катастрофічних змін навколишнього середовища.

6. Гусениці деяких метеликів за формою тіла і забарвленням нагадують сучок; жуки-вусачі на корі дерева схожі на лишайники. Це пристосування має назву:

а) маскування;

б) захисне забарвлення;

в) застережливе забарвлення.

7. Біле забарвлення ведмедя та лебедя на півночі — це пристосування має назву:

а) маскування;

б) захисне забарвлення;

в) мімікрія;

г) застережливе забарвлення.

8. Довга шия жирафа утворилася внаслідок:

а) дії природного добору;

б) постійного вправляння органу у процесі еволюції;

в) спадкової мінливості;

г) конвергенції;

д) дивергенції.

9. Біогенетичний закон сформулював:

а) Ч. Дарвін;

б) Ж.-Б. Ламарк;

в) Ф. Мюллер і Е. Геккель;

г) М. Шлейден;

д) Т. Шванн;

е) К. Лінней.

10. Основою природного добору є мінливість:

а) модифікаційна;

б) генотипічна;

в) групова;

г) невизначена;

д) спадкова;

е) мутаційна.

11. Основою штучного добору є мінливість:

а) модифікаційна;

б) генотипічна;

в) групова;

г) невизначена;

д) спадкова;

е) мутаційна.

12. Основою біорізноманітності біогеоценозів є добір:

а) штучний;

б) природний;

в) усвідомлений;

г) методичний.

13. Категорії систематики тваринних організмів:

а) тип;

б) порядок;

в) відділ;

г) ряд;

д) клас.

14. Категорії систематики рослинних організмів:

а) тип;

б) порядок;

в) відділ;

г) ряд;

д) клас.

15. До атавізмів організму людини належать:

а) куприк;

б) апендикс;

в) багатососковість;

г) третя повіка;

д) народження дитини з хвостом.

16. Різні форми капусти (качанна, кольрабі, брюссельська та ін.) є результатом:

а) природного добору;

б) спадкової мінливості;

в) боротьби за існування;

г) штучного добору.

17. Види ізоляції:

а) географічна;

б) екологічна;

в) сезонна;

г) тимчасова;

д) етологічна;

є) генетична.

18. Зміна чисельності хижака і його жертв є наслідком:

а) дрейфу генів;

б) популяційних хвиль;

в) боротьби за існування.

19. Різні популяції форелі нерестяться в гирлах різних струмків і гірських річок, які впадають в озеро Севан, схрещування між ними ускладнює ізоляція:

а) географічна;

б) екологічна;

в) від ізоляції не залежить.

20. Для розвитку життя на Землі виникнення фотосинтезу мало значення вна­слідок:

а) появи вільного кисню в атмосфері;

б) формування атмосфери і озонового шару;

в) появи вуглекислого газу в атмосфері;

г) нагромадження органічних речовин;

д) створення передумов для появи легеневого дихання; є) створення умов появи тваринного світу.

21. Головними ознаками, за якими особини поєднуються в популяцію, є:

а) біохімічні процеси;

б) фізіологічні особливості;

в) вільне схрещування між собою;

г) спосіб живлення;

д) належність до продуцентів, консументів чи редуцентів;

є) життя в межах одного ареалу.

22. Елементарною одиницею еволюції є:

а) окремий організм;

б) вид;

в) популяція;

г) родина.

23. Спадкова мінливість:

а) є матеріалом для штучного добору;

б) є матеріалом для природного добору;

в) сприяє адаптації популяції до умов існування;

г) сприяє видоутворенню.

24. До форм штучного добору належать:

а) рушійний;

б) стабілізуючий;

в) масовий;

г) індивідуальний;

д) неусвідомлений;

ж) дизруптивний;

є) методичний.

25. До форм природного добору належать:

а) рушійний;

б) стабілізуючий;

в) масовий;

г) індивідуальний;

д) неусвідомлений;

ж) дизруптивний;

є) методичний.

26. Наявність понад 20 видів жовтецю на Території Європи й Азії є насамперед результатом:

а) мікроеволюції;

б) макроеволюції;

в) популяційних хвиль;

г) модифікаційної мінливості;

д) спадкової мінливості.

27. Рука людини є органом, гомологічним до:

а) верхньої кінцівки шимпанзе;

б) хобота слона;

в) передньої ноги кішки;

г) клішні скорпіона;

д) крила кажана;

е) клішні рака;

є) щупальця восьминога та гідри.

28. Аналогічними серед наведених органів е:

а) колючки кактуса;

б) голки барбарису;

в) шипи троянди;

г) шипи шипшини.

23. До основних шляхів досягнення біологічного прогресу, які встановив О. М. Северцов, належать:

а) ароморфоз;

б) конвергенція;

в) дивергенція;

г) ідіоадаптація;

д) загальна дегенерація.

30. Редукція органів травлення в паразитичних червів — це:

а) ароморфоз;

б) конвергенція;

в) дегенерація;

г) ідіоадаптація;

д) біологічний регрес.

31. Зазначити, чи належить втрата органів травлення у паразитичних форм до біологічного регресу:

а) так;

б) ні.

32. До ідіоадаптацій у живих організмів належать:

а) розмноження насінням;

б) внутрішнє Запліднення;

в) захисне забарвлення;

г) перехресне запилення;

д) редукція травної системи в паразитичних червів;

е) присоски у рослин-паразитів;

є) опушеність листків; ж) редукція органів зору в крота.

33. Для дивергенції характерним є:

а) процес розбіжностей ознак усередині виду;

б) утворення нових угруповань особин усередині виду;

в) тісно пов'язана з процесом елімінації особин усередині виду;

г) поява подібних ознак в особин одного виду;

д) сприяє ізоляції.

34. Рецесивні мутації:

а) завжди призводять до летального результату;

б) можуть накопичуватися в популяціях;

в) резерв спадкової мінливості;

г) проявляються фенотипічно в першому поколінні;

д) проявляються в гомозиготному стані.

35. Ароморфози рослинного світу:

а) багатоклітинність;

б) квітки;

в) вітрозапилення;

г) фотосинтез;

д) опушення листків;

є) насіння;

ж) подвійне запліднення у квіткових рослин.

36. Ароморфози тваринного світу:

а) багатоклітинність;

б) теплокровність;

в) легеневе дихання;

г) живородіння;

д) подвійне дихання;

є) види, адаптовані до умов навколишнього середовища;

є) чотирикамерне серце;

ж) редукція органів травлення.

ТЕМА 11. Історичний розвиток органічного світу

1. Розвитку руки в людини у процесі еволюції безпосередньо сприяли:

а) розвиток органів чуттів;

б) праця;

в) розвиток мови;

г) соціальні фактори;

д) прямоходіння;

є) харчування, будова руки;

є) звільнення передніх кінцівок.

2. Предками людиноподібних мавп є:

а) шимпанзе;

б) горила;

в) гібон;

г) орангутан;

д) парапітеки.

3. Найдавнішою ерою в розвитку Землі є:

а) протерозойська;

б) архейська;

в) палеозойська;

г) мезозойська;

д) кайнозойська.

4. Еукаріоти з'явилися в еру:

а) протерозойську;

б) архейську;

в) палеозойську;

г) мезозойську;

д) кайнозойську.

5. Раси людини відрізняються за:

а) кольором шкіри, волосся;

б) будовою та об'ємом мозку;

в) розміром очей.

6. Гіпотеза абіогенного виникнення життя стверджує:

а) можливість самозародження життя з хімічних сполук;

б) можливість самозародження життя в даний час;

в) життя як форма існування живої матерії виникло разом із Всесвітом;

г) божественне походження життя.

7. У кембрійському періоді палеозойської ери з'явились:

а) ціанобактерії;

б) усі види молюсків;

в) червоні водорості;

г) губки, форамініфери;

д) зелені водорості;

є) коралові поліпи;

є) трилобіти, перші головохордові.

8. Покритонасінні рослини з'явилися в еру:

а) протерозойську;

б) архейську;

в) палеозойську;

г) мезозойську;

д) кайнозойську.

9. Дріопітеки з'явилися в періоді кайнозойської ери:

а) неогеновому;

б) антропогеновому;

в) палеогеновому.

10. Неандертальці зникли, а сучасна людина з'явилася в еру:

а) протерозойську;

б) архейську;

в) палеозойську;

г) мезозойську;

д) кайнозойську.

11. Гіпотеза панспермії Ареніуса-Вернадського стверджує:

а) можливість самозародження життя з хімічних сполук;

б) можливість самозародження життя в даний час;

в) життя як форма існування живої матерії виникло разом із Всесвітом;

г) божественне походження життя;

д) біогенне походження життя; є) абіогенне походження життя.

12. У людини в процесі еволюції праця і мова з'явилися:

а) незалежно;

б) паралельно;

в) комплексно.

13. Рослини вийшли на суходіл в еру:

а) протерозойську;

б) архейську;

в) палеозойську;

г) мезозойську;

д) кайнозойську.

14. Членороздільна мова вперше з'явилася в:

а) пітекантропів;

б) синантропів;

в) неандертальців;

г) гейдельберзької людини;

д) кроманьйонців;

є) сучасної людини.

Кiлькiсть переглядiв: 1711

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.