ТЕМА 7. Розмноження та індивідуальний розвиток організму

1. Кон'югація в інфузорії-туфельки — це процес:

а) нестатевого розмноження;

б) статевого розмноження;

в) неупорядкованого поділу;

г) вегетативного розмноження;

д) сприяє комбінативній мінливості.

2. Зародковий розвиток — це початковий період:

а) філогенезу;

б) дроблення;

в) овогенезу;

г) сперматогенезу;

д) онтогенезу.

3. Період дроблення зиготи відрізняється від інших видів поділу клітин:

а) інтенсивним ростом дочірніх клітин;

б) відсутністю росту дочірніх клітин;

в) редукцією і кон'югацією хромосом;

г) додатковими стадіями мітозу; д) немає правильної відповіді.

4. Ектодерма і ентодерма утворюються на стадії зародкового розвитку:

а) дроблення;

б) бластули;

в) гаструли;

г) нейрули.

5. Нестатеве розмноження організмів відбувається шляхом:

а) множинного поділу;

б) брунькування;

в) спороутворення;

г) невпорядкованого поділу;

д) фрагментації;

е) кон'югації;

є) видозмінення пагонів.

6. Зовнішнє запліднення мають організми:

а) багатощетинкові черви;

б) плоскі та круглі черви;

в) черевоногі молюски;

г) двостулкові молюски;

д) птахи, ссавці;

є) земноводні;

є) ланцетник, річковий рак;

ж) дощові черв'яки.

7. Ембріональний період у зародка не відбувається:

а) всередині материнського організму;

б) у яйці;

в) у насінині;

г) немає правильної відповіді.

8. Нервова трубка і хорда в зародка формуються з:

а) ектодерми;

б) ентодерми;

в) мезодерми.

9. Скелет, м'язова і кровоносна системи в зародка формуються з:

а) ектодерми;

б) ентодерми;

в) мезодерми.

10. Процес формування двошарового зародка називають:

а) гістогенезом;

б) органогенезом;

в) диференціацією;

г) нейруляцією;

д) ембріональною індукцією;

е) гаструляцією;

є) немає правильної відповіді, к

11. У рослин усі клітини утворюються з:

а) ектодерми;

б) ентодерми;

в) мезодерми;

г) твірної меристеми.

12. Ембріогенез закінчується на стадії гаструли в:

а) ланцетника;

б) гідри;

в) дощового черв'яка;

г) інфузорії-туфельки.

13. Розмноження черешками, бульбами, цибулинами належить до типу:

а) нестатевого;

б) статевого;

в) вегетативного;

г) мітозу;

д) мітозу;

є) мейозу.

14. У дафній спостерігають чергування поколінь:

а) статевого і нестатевого;

б) спорофітного і гаметофітного;

в) роздільностатевого і гермафродитного;

г) статевого і партеногенетичного.

15. Морула — це стадія:

а) ембріогенезу;

б) клітинного циклу;

в) редукційного поділу;

г) органогенезу;

д) гістогенезу;

є) цитокінезу.

16. На стадії дроблення в ембріогенезі відбуваються процеси:

а) редукція хромосом;

б) утворення зародкових листків;

в) поділ клітин;

г) зменшення розмірів клітин;

д) утворення порожнини всередині бластомерів.

17. Залежно від характеру розміщення поживних речовин у яйцеклітині, розрізняють види дроблення зиготи:

а) повне;

б) часткове;

в) неповне;

г) нерівномірне;

д) почергове;

є) рівномірне.

ТЕМА 2. Клітина – структурно-функціональна одиниця живих организмів

1. Мембранну будову мають клітинні структури:

а) рибосоми;

б) ендоплазматична сітка;

в) комплекс Гольджі;

г) мітохондрії;

д) центріолі;

е) лізосоми;

є) пластиди;

ж) вакуолі;

з) хромосоми;

и) центромери.

2. Прокаріоти можуть мати:

а) плазматичну мембрану, клітинну стінку, деякі види — слизову капсулу;

б) цитоплазму;

в) ядерну мембрану;

г) ядро, хромосоми;

д) кільцеву ДНК;

е) органели руху;

є) лізосоми, пластиди;

ж) компартменти (функціональні ділянки); з

) рибосоми, хроматофори;

и) мітохондрії, ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі.

3. Плазмалема — це:

а) цитоплазма клітин;

б) клітина без клітинної мембрани;

в) ядро і цитоплазма клітин;

г) цитоплазматична мембрана;

д) мембрана, що відмежовує вакуолю від цитоплазми.

4. Зовнішня клітинна мембрана виконує функції:

а) бар'єрну;

б) захисну;

в) синтезує вітаміни;

г) ділить клітину на функціональні ділянки (компартменти);

д) регулює надходження речовин і води в клітину і з неї;

е) містить рецептори, органели;

є) сприймає подразнення навколишнього середовища, передає їх у клітину;

ж) забезпечує контакт між клітинами в багатоклітинних організмів.

5. Перебіг у клітині одночасно великої кількості несумісних біохімічних реакцій можливий завдяки наявності:

а) цитоскелета;

б) мікрониток (мікрофіламентів);

в) лізосом;

г) глікокалікса;

д) поділу клітини на функціональні ділянки (компартменти).

6. Гіалоплазма — це:

а) матрикс цитоплазми;

б) зовнішній шар цитоплазми;

в) матрикс ядра;

г) внутрішній шар цитоплазми;

д) основна плазма, що складається з органічних і неорганічних речовин, має колоїдну структуру.

7. У порожнинах і мембранах комплексу Гольджі відбуваються процеси:

а) синтез білків;

б) формуються лізосоми;

в) формуються рибосоми;

г) синтез АТФ;

д) синтез деяких полісахаридів;

є) накопичуються, сортуються за хімічним складом і призначенням речовини клітини.

8. У формуванні лізосом беруть участь:

а) глікокалікс;

б) мітохондрії;

в) клітинний центр;

г) мембрана клітини;

д) комплекс Голджі;

є) лізосоми.

9. У матриксі мітохондрій розташовані:

а) лізосоми;

б) рибосоми;

в) тилакоїди;

г) кільцева молекула ДНК;

д) іРНК, тРНК; є) грани.

10. До надмембранних структур клітини належать:

а) мікронитки (мікрофіламенти);

б) пелікула;

в) глікокалікс тваринних клітин;

г) мікротрубочки;

д) клітинна стінка рослин і грибів;

є) слизова капсула бактерій.

11. До підмембранних структур належать:

а) мікронитки (мікрофіламенти);

б) пелікула;

в) глікокалікс;

г) мікротрубочки;

д) клітинна стінка;

є) слизова капсула бактерій.

12. Жири у клітині синтезуються в:

а) мітохондріях;

б) лізосомах;

в) ядрі;

г) рибосомах;

д) клітинному центрі;

є) незернистій (гладенькій) ендоплазматичній сітці.

13. Рибосоми можуть розмішуватися у:

а) мітохондріях;

б) лізосомах;

в) пластидах;

г) ядрі;

д) цитоплазмі.

14. Клітини рослин відрізняються від клітин тварин наявністю в більшості видів:

а) автотрофного живлення;

б) ядерця;

в) мітохондрій;

г) пластид;

д) целюлозної клітинної стінки;

е) вакуоль;

є) центріолі в усіх систематичних груп;

ж) гетеротрофного живлення; з) хлорофілу.

15. Для зовнішньої клітинної мембрани характерним є:

а) містить білки, вуглеводи, ліпіди;

б) повна проникність;

в) вибіркова проникність;

г) піноцитоз і фагоцитоз у всіх видів клітин;

д) поглинання та виділення речовин; є) подразливість;

є) участь у взаємоперетворенні різних форм енергії, рості, поділі клітин.

16. Фагоцитоз, що відбувається за участю клітинних мембран, притаманний:

а) всім одноклітинним організмам;

б) деяким одноклітинним організмам;

в) багатоклітинним тваринам (спеціалізованим клітинам);

г) рослинам, грибам, водоростям;

д) амебі, форамініферам, гідрі.

17. Для зернистої (шорсткої) ендоплазматичної сітки характерним є:

а) пов'язана з мембранними структурами клітини;

б) виконує енергетичну функцію;

в) містить рибосоми, що синтезують білки;

г) бере участь у біосинтезі нуклеїнових кислот;

д) бере участь у транспорті білків.

18. На мембранах незернистої (гладенької) ендоплазматичної сітки синтезуються:

а) білки;

б) стероїдні гормони;

в) ліпіди, вуглеводи;

г) усі ферменти.

19. Мікронитки (мікрофіламенти):

а) беруть участь в утворенні цитоскелета;

б) це — порожнисп циліндричні структури;

в) складаються з білка тубуліну;

г) складаються з білків актину і міозину;

д) в еукаріотів беруть участь у формуванні веретена поділу, внутрішньоклі­тинному транспорті речовин;

є) зумовлюють посмугованість скелетних м'язів; є) входять до складу війок, джгутиків, центріолей.

20. Для мікротрубочок характерним є:

а) беруть участь в утворенні цитоскелета;

б) це — порожнисті циліндричні структури;

в) складаються з білка тубуліну;

г) це — тонкі нитки, що складаються з білків актину і міозину;

д) в еукаріотів беруть участь у формуванні веретена поділу, внутрішньоклітин­ному транспорті речовин;

є) зумовлюють посмугованість скелетних і серцевого м'язів; є) входять до складу війок, джгутиків, центріолей.

21. Для лізосом характерним є:

а) утворюються в ядрі;

б) містять ферменти, що розщеплюють білки, жири, вуглеводи;

в) це — одномембранні структури, що утворюються в комплексі Гольджі;

г) можуть брати участь у синтетичних процесах;

д) утворюють травні вакуолі або можуть самостійно перетравлювати окремі клітини, їхні частини чи групи;

є) можуть брати участь у автолізі (перетравленні частин самої клітини).

22. Ядерця у клітині формуються:

а) у ядрі;

б) у цитоплазмі;

в) на первинній перетяжці певних хромосом;

г) на вторинній перетяжці певних хромосом;

д) на хромосомах у зоні ядерцевого організатора.

23. Кон'югація хромосом відбувається під час мейозу в:

а) профазі І;

б) профазі II;

в) анафазі І;

г) анафазі II;

д) метафазі І;

е) метафазі II;

є) телофазі І;

ж) телофазі II.

24. Редукційний поділ хромосом відбувається під час мейозу в:

а) профазі І;

б) профазі II;

в) анафазі І;

г) анафазі II;

д) метафазі І;

е) метафазі II;

є) телофазі І;

ж) телофазі II.

25. Цитокінез відбувається під час:

а) життєвого циклу клітини;

б) мітозу;

в) мейозу;

г) телофази мітозу;

д) завершення мітозу;

є) множинного поділу клітини.

26. Під час інтерфази відбуваються процеси:

а) подвоєння хромосом;

б) ріст клітини;

в) синтез білків, вуглеводів, АТФ;

г) кон'югація хромосом;

д) утворення веретена поділу.

27. У клітинах тварин веретено поділу утворюється за участі:

а) цитоплазми;

б) центромер;

в) хромосом;

г) центріолей;

д) молекули ДНК;

є) немає правильної відповіді.

28. Генетичний матеріал перекомбіновується під час:

а) мітозу;

б) амітозу;

в) мейозу;

г) кон'югації хромосом;

д) тільки у разі мутагенезу.

ТЕМА 3. Обмін речовин та перетворення енергії в огранизмі

1. Виділення з організму продуктів обміну речовин тканинами рослин — це:

а) секреція;

б) екскреція;

в) дисиміляція;

г) транспірація.

2. Енергія в організмі використовується для забезпечення процесів:

а) хімічних;

б) механічних;

в) електричних;

г) теплових;

д) світлових;

є) біохімічних.

3. Максимальну кількість енергії мають макроергічні зв'язки сполук:

а) білків;

б) вуглеводів;

в) нуклеотидів;

г) АТФ; д) жирів;

є) АДФ.

4. Структура АТФ відрізняється від аденілового нуклеотиду молекули ДНК:

а) вуглеводом;

б) нітратною основою;

в) наявністю пептидних зв'язків;

г) молекулярною масою;

д) наявністю фосфору й азоту;

е) наявністю макроергічних зв'язків;

є) кількістю залишків фосфорної кислоти.

5. Указати етапи енергетичного обміну:

а) підготовчий;

б) проміжний;

в) автотрофний;

г) гетеротрофний;

д) світловий;

е) темновий;

є) безкисневий;

ж) кисневий.

6. Безкисневий і кисневий етапи енергетичного обміну відбуваються в:

а) шлунково-кишковому тракті;

б) клітинах;

в) міжклітинній речовині;

г) печінці.

7. Основну роль у забезпеченні організму енергією відіграє етап енергетичного обміну:

а) підготовчий;

б) гліколіз;

в) спиртове бродіння;

г) аеробний.

8. 17,6 кДж енергії звільняється за повного розщеплення 1 г:

а) АТФ;

б) білків;

в) води;

г) жирів;

д) вуглеводів;

є) вітамінів.

9. 38,9 кДж енергії звільняється за повного розщеплення 1 г:

а) АТФ;

б) білків;

в) води;

г) жирів;

д) вуглеводів;

е) вітамінів;

є) мінеральних солей і мікроелементів.

10. Під час гліколізу глюкоза розщеплюється й утворює:

а) піровиноградну кислоту;

б) оксиген;

в) вуглекислий газ;

г) молочну кислоту;

д) воду;

е) чотири молекули АТФ;

є) дві молекули АТФ; ж) жирні кислоти.

11. Під час енергетичного обміну виділяється кількість енергії (кДж/моль глюкози):

а) 200;

б) 84;

в) 2800;

г) 1596.

12. У результаті розщеплення трьох молекул глюкози в кишкової палички утво­рюється молекул АТФ:

а) три;

б) шість;

в) дванадцять;

г) понад сто.

13. У рослин розрізняють види зеленого пігменту:

а) хлорофіл а;

б) хлорофіл b;

в) хлорофіл d;

г) хлорофіл с;

д) бактеріохлорофіл.

14. Під час фотосинтезу АТФ;

а) не синтезується;

б) синтезується у світлову фазу;

в) синтезується в темнову фазу;

г) використовується у світлову фазу;

д) частково використовується в темнову фазу.

15. Більшість основних амінокислот (18 з 20) під час біосинтезу білків кодує кіль­кість триплетів:

а) один;

б) два;

в) від двох до чотирьох;

г) від двох до шести.

16. Реакції матричного синтезу лежать в основі процесів:

а) реплікації;

б) транскрипції;

в) редукції;

г) фотосинтезу;

д) дихання;

є) трансляції;

ж) біосинтезу білків;

з) транспірації.

17. Під час синтезу білка на етапі транскрипції відбувається:

а) подвоєння молекули ДНК;

б) перенесення інформації з ДНК на іРНК;

в) переведення послідовності нуклеотидів ІРНК у послідовність залишків амінокислот білка.

18. Першим етапом біосинтезу білка є процес:

а) редуплікації;

б) трансляції;

в) транскрипції;

г) утворення функціонального центру рибосоми.

19. Приєднання залишків амінокислот до тРНК— це процес:

а) ендотермічний;

б) екзотермічний;

в) ферментативний;

г) редуплікації;

д) транскрипції;

е) трансляції;

є) здійснюваний на основі генетичного коду.

20. Віруси можуть розмножуватися в:

а) міжклітинній речовині;

б) клітинах рослин;

в) клітинах тварин;

г) клітинах бактерій;

д) навколишньому середовищі;

є) мертвій органічній речовині.

21. До форм безкисневого розщеплення глюкози належать:

а) гліколіз;

б) молочнокисле бродіння;

в) спиртове бродіння;

г) нітрифікація;

д) азотфіксація;

є) маслянокисле бродіння.

22. АТФ у процесі енергетичного обміну синтезується:

а) у цитоплазмі;

б) у матриксі мітохондрій;

в) на мембрані мітохондрій;

г) за участі Н+-АТФ-синтетази;

д) за участі гормонів;

є) за участі ферментів лізосом.

23. У процесі енергетичного обміну при розщепленні двох молекул молочної кис­лоти до СО2 і Н2О утвориться молекул АТФ:

а) дві;

б) 18;

в) 36;

г) 38.

24. Для структури тРНК характерним є:

а) постійна четвертинна структура;

б) постійна вторинна структура у вигляді листка конюшини;

в) просторова структура, утворена пептидними зв'язками;

г) просторова структура, утворена водневими зв'язками;

д) кодон, що відповідає певній амінокислоті;

є) антикодон, що відповідає певній амінокислоті.

Тема 4. Організм як біологічна система

1. Для рослинних організмів характерні види тканин:

а) покривна;

б) сполучна;

в) твірна;

г) механічна;

д) епітеліальна;

е) основна;

є) нервова, м'язова;

ж) провідна;

з) флоема, ксилема;

и) запасаюча паренхіма.

2. Для тваринних організмів характерні види тканин:

а) покривна;

б) сполучна;

в) твірна;

г) механічна;

д) епітеліальна;

е) основна;

є) нервова, м'язова;

ж) провідна;

з) флоема, ксилема;

и) запасаюча паренхіма.

3. Залозистий епітелій входить до складу залоз:

а) зовнішньої секреції;

б) внутрішньої секреції;

в) змішаної секреції;

г) немає правильної відповіді.

4. Тканини в рослин утворюються з:

а) ектодерми;

б) ентодерми;

в) мезодерми;

г) меристеми;

д) зародкових листків під час ембріогенезу;

є) немає правильної відповіді.

5. До механічних тканин належать:

а) паренхіма;

б) флоема;

в) коленхіма;

г) ксилема;

д) склеренхіма;

є) основна;

ж) тканини тварин.

6. Для коленхіми рослин характерним є:

а) вид основної тканини; б) вид механічної тканини;

в) утворена мертвими клітинами з рівномірно потовщеними здерев'янілими стінками;

г) утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними стінками;

д) представлена луб'яними волокнами;

є) входить до складу кори молодих пагонів переважно у дводольних рослин.

7. Для склеренхіми рослин характерним є:

а) вид основної тканини; б) вид механічної тканини;

в) утворена мертвими клітинами з рівномірно потовщеними здерев'янілими стінками;

г) утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними стінками;

д) представлена луб'яними волокнами;

є) входить до складу кори молодих пагонів переважно у дводольних рослин.

8. Для трахеїд рослин характерним є:

а) провідні елементи флоеми; б) провідні елементи ксилеми;

в) утворені рядом видовжених клітин, розташованих одна над одною;

г) одноклітинні утвори веретеноподібної форми, що мають пори;

д) здерев'янілі клітини, що не мають пор.

9. Вибрати відповіді, що характеризують епідерму або шкірку:

а) первинна покривна тканина рослин;

б) вторинна покривна тканина рослин;

в) утворена кількома шарами клітин, що містять значну кількість міжклітинної речовини;

г) зовнішня клітинна стінка часто просочена мінеральними речовинами;

д) зверху часто вкрита кутикулою, що знижує випаровування води; є) утворює висхідні та низхідні шляхи в стеблі;

ж) особливі клітини епідерми, що оточують продихи, містять хлоропласти;

з) часто утворює волоски, що оберігають рослину від надмірного випарову­вання води або поїдання тваринами.

10. Епідерма, або шкірка, бере участь у виконанні функцій:

а) транспірації;

б) газообміну;

в) запасання речовин;

г) захисту від ушкоджень; д) захисту від висихання; є) усмоктування води і мінеральних речовин.

11. У рослин залежно від будови і функцій розрізняють види основної тканини, або паренхіми:

а) фотосинтезуючу, або асиміляційну;

б) сполучну;

в) твірну;

г) запасаючу;

д) повітроносну;

е) вторинну;

ж) первинну;

з) губчасту;

и) стовпчасту;

к) механічну.

12. Для загасаючої паренхими характерним є:

а) міститься лише в серцевині стебла;

б) міститься в серцевині стебла, квітках, плодах та інших органах;

в) забезпечує функцію запасання і проведення газів до різних тканин;

г) містить у клітинах лейкопласти, іноді — хромопласти;

д) містить переважно хлоропласти;

е) запасає поживні речовини, воду.

13. До різновидів сполучної тканини належать:

а) кісткова, хрящова;

б) власне сполучна;

в) багатошарова;

г) ретикулярна;

д) залозиста;

е) оформлена і неоформлена;

ж) пухка, щільна;

з) секреторна;

и) газообмінна;

к) основна;

л) опорна;

м) кров, лімфа, міжклітинна рідина.

14. Залежно від форми клітин розрізняють види епітелію:

а) циліндричний;

б) покривний одношаровий;

в) твірний;

г) покривний багатошаровий;

д) плоский;

е) гладенький;

ж) війчастий;

з) кубічний.

15. Різні види епітеліальної тканини можуть виконувати функції:

а) секреторну;

б) газообмінну;

в) опорну;

г) захисну;

д) кровотворну;

е) всисну;

ж) розмежувальну;

з) регенераційну.

16. До складу сполучної тканини можуть входити:

а) незначна кількість міжклітинної речовини;

б) велика кількість міжклітинної речовини;

в) безструктурна основна речовина;

г) міофібрили;

д) колагенові та ретикулярні волокна;

е) клітини-супутники:

ж) стовбурові клітини.

ТЕМА 5. Спадковість і мінливість организмів

1. Організм, гомозиготний за однією парою ознак, при дигібридному схрещуванні утворює типів гамет (успадкування незалежне):

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири.

2. При моногібридному схрещуванні гетерозиготних особин утворюється типів гамет:

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири.

3. Пара алельних генів:

а) розташована на різних ділянках гомологічних хромосом;

б) розташована на ідентичних ділянках гомологічних хромосом;

в) відповідає за розвиток однієї альтернативної ознаки;

г) відповідає за розвиток різних альтернативних ознак.

4. За неповного домінування гетерозиготи мають фенотип, що відповідає ознаці:

а) домінантній;

б) рецесивній;

в) проміжній.

5. За моногібридного схрещування гетерозигот з неповним домінуванням розщеп­лення ознак за фенотипом становитиме:

а) 1 : 1;

б) 3 : 1;

в) 1 : 2 : 1;

г) 1 : 3.

6. При аналізуючому схрещуванні особину, генотип якої необхідно визначити, схрещують з особиною:

а) гомозиготною за домінантною ознакою;

б) гомозиготною за рецесивною ознакою;

в) гетерозиготною.

7. Особини, гомозиготні за домінантною ознакою, при аналізуючому схрещуванні дають розщеплення за фенотипом:

а) 1 : 1;

б) 3 : 1;

в) 1 : 2 : 1;

г) 1 : 3;

д) не дають розщеплення.

8. При дигібридному схрещуванні гомозиготних ліній за домінантними і рецесив­ними ознаками у F1 спостерігатиметься розщеплення (успадкування незалеж­не):

а) 3 : 1;

б) 1 : 1;

в) 9 : 3 : 3 : 1;

г) не спостерігатиметься.

9. При дигібридному схрещуванні гомозиготних ліній за домінантною і рецесивною ознаками у Р2 утворюється генотипів (розщеплення незалежне):

а) один;

б) два;

в) три;

г) чотири;

д) дев'ять;

є) шістнадцять.

10. У мухи дрозофіли диплоїдний набір хромосом дорівнює восьми, а груп зчеп­лених генів:

а) дві;

б) чотири;

в) вісім;

г) дванадцять.

11. Гени, що спричиняють гемофілію і дальтонізм у людини, зчеплені з:

а) Х-хромосомою;

б) У-хромосомою;

в) однією з аутосом.

12. Кількість груп зчеплених генів в організмі дорівнює кількості:

а) структурних генів;

б) диплоїдному набору хромосом;

в) регуляторних генів;

г) гаплоїдному набору хромосом.

13. Епістаз — це тип взаємодії між генами:

а) алельними, що зумовлює розвиток домінантної ознаки;

б) алельними, що зумовлює розвиток рецесивної ознаки;

в) зумовлює проміжний характер успадкування ознаки;

г) не алельними, за якого алель одного гена пригнічує прояв іншого.

14. У нічної красуні два алельні домінантні гени зумовлюють червоне забарвлення віночка. Білим забарвлення віночка буде, якщо:

а) гени перебуватимуть у рецесивному стані;

б) гени перебуватимуть у гетерозиготному стані;

в) білого забарвлення не може бути.

15. Екзони — це ділянки генів:

а) які несуть спадкову інформацію;

б) які не несуть спадкової інформації;

в) відповідальні за певні ознаки в організмі;

г) регуляторних, що забезпечують спрямованість біосинтезу сигнальних білків.

16. Інтрони — це ділянки генів:

а) які несуть спадкову інформацію;

б) які не несуть спадкової інформації;

в) відповідальні за певні ознаки в організмі;

г) регуляторних, що забезпечують спрямованість біосинтезу сигнальних білків.

17. Для зчеплення генів характерним є:

а) воно абсолютне;

б) властиве генам, розташованим в одній хромосомі;

в) властиве генам, розташованим у різних хромосомах:

г) порушується в процесі кросинговеру під час мейозу;

д) частота виникнення гамет з перекомбінацією ознак визначається генотипом і відстанню між генами, розташованими в одній хромосомі.

18. Зчеплення генів є не абсолютним у зв'язку з:

а) Розходженням гомологічних хромосом під час мейозу;

б) кросинговером і обміном ділянками гомологічних хромосом під час мейозу;

в) мутаційними змінами хромосом;

г) Руйнуванням веретена поділу під час мейозу;

д) обміном генами, локалізованими в негомологічних хромосомах.

19. У багатьох рослин з червоними пелюстками квіток у стеблах є червоний пігмент, а в рослин з білими пелюстками квіток стебло чисто зелене. Це можна пояснити:

а) мутаціями;

б) взаємодією генів;

в) модифікаційною мінливістю;

г) мноЖИНною дією гена;

д) взаємодією неалельних генів.

20. При аналізуючому дигібридному схрещуванні, якщо вихідна особина гомози­готна за двома парами ознак, спостерігатиметься розщеплення:

а) 3 : 1;

б) 1 : 1 : 1 : 1;

в) 9 : 3 : 3 : 1;

г) розщеплення не буде.

21. При схрещуванні сірих і чорних мишей отримано 60 нащадків, з них 29 — чорних. Указати генотип батьківського покоління:

а) АА;

б) аа;

в) Аа.

22. Помідор із круглими плодами, гомозиготний за даною ознакою, схрестили з помідором, що мав грушоподібну форму плода. Кругла форма плода домінує над грушоподібною. У F1 і F2 плоди за генотипом і фенотипом будуть:

а) F1 = Аа, круглі; F2 = АА : аа; круглі й грушоподібні (1 : 1);

б) F1 = Аа, круглі; F1 = АА : 2Аа : аа; круглі та грушоподібні (3 : 1);

в) F1 = АА : 2Аа : аа, круглі й грушоподібні (1 : 2 : 1); F2 = Аа, круглі.

23. Кароокість (А) домінує над блакитноокістю (а), а ген темного (В) волосся — над геном світлого (b). У родині карооких батьків, гетерозиготних за даною ознакою, один із яких має світле волосся, інший — темне (гомозиготний), ймовірні гено­типи і фенотипи дітей (успадкування незалежне):

а) АаBb : AаВВ : ааВв : ааbb;

б) ААВВ : 2Ааbb : ааbb;

в) ААBb : 2АаВb : ааВb;

г) ААВВ : ааbb;

д) 50 % карооких із темним волоссям; 25 % карооких зі світлим волоссям; 25 %

блакитнооких зі світлим волоссям;

е) 50 % карооких із темним волоссям; 25 % блакитнооких із темним волоссям;

25 % блакитнооких зі світлим волоссям;

є) 75 % карооких із темним волоссям; 25 % блакитнооких із темним волоссям.

24. Між геНами А і В, локалізованими в одній хромосомі, відстань становить 10 % кросинговеру. Утворення гамет АЬ за наявності кросинговеру має ймовірність:

а) 90 %;

б) 45 %;

в) 5 %;

г) 2,5 %.

25. У жінки — носія гемофілії й нормального чоловіка потомство може бути:

а) 50 % синів, хворих на гемофілію;

б) 75 % синів, хворих на гемофілію;

в) 25 % синів, хворих на гемофілію;

г) 50 % здорових дочок;

д) 50 % дочок — носіїв гемофілії;

е) 25 % нормальних дочок;

є) 25 % дочок — носіїв гемофілії;

ж) 25 % нормальних синів.

26. Батьки мають II і III групи крові та обидва гомозиготні за даною ознакою. їхні діти матимуть групи крові:

а) І і IV у співвідношенні 1:1;

б) II і III у співвідношенні 1 : 3;

в) І, II, III у співвідношенні 1 : 2 : 1;

г) І, II, III, IV у співвідношенні 1 : 1 : 1 : 1;

д) усі діти з IV групою крові.

27. Від батьків із II групою крові, гетерозиготних за даною ознакою, ймовірність народження дітей з І групою крові становить:

а) немає;

б) 10 %;

в) 25 %;

г) 50 %.

28. У дітей, батьки яких мають І і II групи крові, можливі групи крові:

а) І і IV;

б) II і III;

в) І і III;

г) І, II, III, IV.

29. Батьки мають II і III групи крові. Ймовірність народження у них дітей із І групою крові, якщо обидва батьки гетерозиготні за даною ознакою, становить:

а) немає;

б) 25 %;

в) 50 %.

30. Два брати мають І і IV групи крові. їхні батьки мають групу крові:

а) IV і І;

б) II і III;

в) обидва І;

г) обидва IV;

д) діти мають різних батьків.

31. Для варіаційного ряду характерним є:

а) складається з окремих варіант;

б) ряд мінливості ознаки;

в) включає показники прояву різних ознак, розташованих у порядку зростання чи зменшення;

г) включає показники прояву однієї ознаки, розташовані в порядку зростання чи зменшення.

32. Середня арифметична варіаційного ряду обчислюється як:

а) сума значень усіх варіант, поділена на частоту їхнього трапляння;

б) сума добутків окремих варіант і частоти трапляння ознаки;

в) частка від ділення суми добутків окремих варіант і частоти трапляння ознаки на загальне число варіант варіаційного ряду.

33. Цитоплазматична спадковість характерна для:

а) рибосом;

б) комплексу Гольджі;

в) мітохондрій;

г) ядра;

д) пластид;

є) лізосом.

34. Варіаційна крива ілюструє:

а) розмах показників мінливості певної ознаки;

б) частоту трапляння окремих варіант;

в) модифікаційну мінливість ознаки; г) мутаційну мінливість ознаки.

35. Для мутаційної мінливості характерним є:

а) змінює тільки фенотип;

б) змінює генотип;

в) завжди закріплюється в ряді поколінь;

г) виникає внаслідок перекомбінації генів під час мейозу;

д) властива тільки рослинам і тваринам;

є) властива рослинам, тваринам і мікроорганізмам; є) має стрибкоподібний характер.

36. До спадкових належать види мінливості:

а) визначена;

б) співвідносна;

в) комбінативна;

г) модифікаційна;

д) мутаційна.

ТЕМА 6. Основи селекції та біотехнології

1. До відмінностей селекції свійських тварин від селекції рослин належать:

а) врахування екстер'єрних якостей;

б) наявність лише статевого розмноження;

в) неможливість одержання високої продуктивності;

г) неможливість одержання масового матеріалу для добору;

д) в основі лежать спадкова мінливість і добір.

2. Гетерозис може спостерігатися внаслідок схрещування особин:

а) споріднених;

б) міжпородних;

в) міжсортових;

г) міжлінійних;

д) одного сорту або породи.

3. Максимальний ефект гетерозису виявляється в поколінні гібридів:

а) F1;

б) F2;

в) F3, F4 і т. д.

4. До методів вивчення спадковості людини належать:

а) штучний добір;

б) близнюковий;

в) генеалогічний;

г) цитогенетичний;

д) біохімічний;

є) штучний мутагенез.

5. Для мула характерні ознаки:

а) витривалість;

б) висока плодючість;

в) безплідність;

г) гетерозис;

д) інбридинг.

6. На основі міжпорідного схрещування виведено:

а) архаромериноса;

б) мула;

в) асканійського рамбульє;

г) білу степову українську породу свиней;

д) костромську породу великої рогатої худоби.

7. М. І. Вавилов установив:

а) центри різноманіття культурних рослин;

б) явище гетерозису;

в) закон гомологічних рядів спадкової мінливості;

г) створив сорти пшениці Безоста-1, Аврора, Кавказ.

8. У селекційній роботі І. В. Мічурін застосовував методи:

а) експериментальний мутагенез;

б) біологічно віддалену гібридизацію;

в) географічно віддалену гібридизацію;

г) генну інженерію;

д) поліплоїдію;

є) добір;

є) ментора;

ж) посередника;

з) дію умовами навколишнього середовища.

9. Вибрати найбільш правильне формулювання закону гомологічних рядів спад­кової мінливості, який встановив М. І. Вавилов:

а) споріднені організми мають подібні модифікаційні зміни і норму реакції;

б) близькі роди і види мають подібний набір хромосом;

в) споріднені види мають подібне походження;

г) різні види культурних рослин мають свої центри різноманітності, що одно­часно є районами їхнього походження;

д) близькі роди і види характеризуються подібними рядами спадкової мінли-вості.

10. Для поліплоїдії характерним є:

а) завжди призводить до загибелі організму чи зниження його життєздатності;

б) широко використовується в селекційно-генетичній практиці під час створен­ня нових високопродуктивних сортів рослин;

в) широко використовується в селекційно-генетичній практиці при створенні нових високопродуктивних порід тварин;

г) призводить до безплідності тварин у результаті порушення кон'югації гомо­логічних хромосом при мейозі;

д) багатополіплоїдні рослини мають збільшені розміри, підвищену життєздат­ність і врожайність.

11. Соматичні мутації можуть успадковуватись:

а) у рослин;

б) у ссавців;

в) при статевому розмноженні;

г) не успадковуються;

д) при вегетативному розмноженні.

12. Інбридинг — це схрещування:

а) генетично віддалених форм;

б) споріднених організмів;

в) методом примусового самозапилення перехреснозапильних рослин;

г) географічно віддалених форм;

д) методом «розведення в собі»;

є) для закріплення певної ознаки.

13. Гетерозис у тварин і рослин супроводжується:

а) зниженням життєздатності;

б) зниженням продуктивності;

в) підвищенням життєздатності;

г) інбредною депресією;

д) підвищенням продуктивності;

е) могутнім розвитком гібридів першого і всіх наступних поколінь;

є) стерильністю гібридів F1;

ж) переходом більшості генів у гетерозиготний стан,

14. До поліплоїдіє належать:

а) картопля;

б) суниці;

в) пшениця;

г) жовтець посівний;

д) пирій повзучий;

е) свиріпа;

є) деякі сорти цукрового буряка й гречки.

15. Для міжвидових гібридів тварин у більшості випадків характерним є;

а) безплідність;

б) висока плодючість;

в) гетерозис;

г) інбридинг (споріднене схрещування);

д) порушення процесу дозрівання гамет.

Кiлькiсть переглядiв: 4405

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.