.jpeg)
.jpeg)
ТЕМА 7. Розмноження та індивідуальний розвиток організму
1. Кон'югація в інфузорії-туфельки — це процес:
а) нестатевого розмноження;
б) статевого розмноження;
в) неупорядкованого поділу;
г) вегетативного розмноження;
д) сприяє комбінативній мінливості.
2. Зародковий розвиток — це початковий період:
а) філогенезу;
б) дроблення;
в) овогенезу;
г) сперматогенезу;
д) онтогенезу.
3. Період дроблення зиготи відрізняється від інших видів поділу клітин:
а) інтенсивним ростом дочірніх клітин;
б) відсутністю росту дочірніх клітин;
в) редукцією і кон'югацією хромосом;
г) додатковими стадіями мітозу; д) немає правильної відповіді.
4. Ектодерма і ентодерма утворюються на стадії зародкового розвитку:
а) дроблення;
б) бластули;
в) гаструли;
г) нейрули.
5. Нестатеве розмноження організмів відбувається шляхом:
а) множинного поділу;
б) брунькування;
в) спороутворення;
г) невпорядкованого поділу;
д) фрагментації;
е) кон'югації;
є) видозмінення пагонів.
6. Зовнішнє запліднення мають організми:
а) багатощетинкові черви;
б) плоскі та круглі черви;
в) черевоногі молюски;
г) двостулкові молюски;
д) птахи, ссавці;
є) земноводні;
є) ланцетник, річковий рак;
ж) дощові черв'яки.
7. Ембріональний період у зародка не відбувається:
а) всередині материнського організму;
б) у яйці;
в) у насінині;
г) немає правильної відповіді.
8. Нервова трубка і хорда в зародка формуються з:
а) ектодерми;
б) ентодерми;
в) мезодерми.
9. Скелет, м'язова і кровоносна системи в зародка формуються з:
а) ектодерми;
б) ентодерми;
в) мезодерми.
10. Процес формування двошарового зародка називають:
а) гістогенезом;
б) органогенезом;
в) диференціацією;
г) нейруляцією;
д) ембріональною індукцією;
е) гаструляцією;
є) немає правильної відповіді, к
11. У рослин усі клітини утворюються з:
а) ектодерми;
б) ентодерми;
в) мезодерми;
г) твірної меристеми.
12. Ембріогенез закінчується на стадії гаструли в:
а) ланцетника;
б) гідри;
в) дощового черв'яка;
г) інфузорії-туфельки.
13. Розмноження черешками, бульбами, цибулинами належить до типу:
а) нестатевого;
б) статевого;
в) вегетативного;
г) мітозу;
д) мітозу;
є) мейозу.
14. У дафній спостерігають чергування поколінь:
а) статевого і нестатевого;
б) спорофітного і гаметофітного;
в) роздільностатевого і гермафродитного;
г) статевого і партеногенетичного.
15. Морула — це стадія:
а) ембріогенезу;
б) клітинного циклу;
в) редукційного поділу;
г) органогенезу;
д) гістогенезу;
є) цитокінезу.
16. На стадії дроблення в ембріогенезі відбуваються процеси:
а) редукція хромосом;
б) утворення зародкових листків;
в) поділ клітин;
г) зменшення розмірів клітин;
д) утворення порожнини всередині бластомерів.
17. Залежно від характеру розміщення поживних речовин у яйцеклітині, розрізняють види дроблення зиготи:
а) повне;
б) часткове;
в) неповне;
г) нерівномірне;
д) почергове;
є) рівномірне.
ТЕМА 2. Клітина – структурно-функціональна одиниця живих организмів
1. Мембранну будову мають клітинні структури:
а) рибосоми;
б) ендоплазматична сітка;
в) комплекс Гольджі;
г) мітохондрії;
д) центріолі;
е) лізосоми;
є) пластиди;
ж) вакуолі;
з) хромосоми;
и) центромери.
2. Прокаріоти можуть мати:
а) плазматичну мембрану, клітинну стінку, деякі види — слизову капсулу;
б) цитоплазму;
в) ядерну мембрану;
г) ядро, хромосоми;
д) кільцеву ДНК;
е) органели руху;
є) лізосоми, пластиди;
ж) компартменти (функціональні ділянки); з
) рибосоми, хроматофори;
и) мітохондрії, ендоплазматичну сітку, комплекс Гольджі.
3. Плазмалема — це:
а) цитоплазма клітин;
б) клітина без клітинної мембрани;
в) ядро і цитоплазма клітин;
г) цитоплазматична мембрана;
д) мембрана, що відмежовує вакуолю від цитоплазми.
4. Зовнішня клітинна мембрана виконує функції:
а) бар'єрну;
б) захисну;
в) синтезує вітаміни;
г) ділить клітину на функціональні ділянки (компартменти);
д) регулює надходження речовин і води в клітину і з неї;
е) містить рецептори, органели;
є) сприймає подразнення навколишнього середовища, передає їх у клітину;
ж) забезпечує контакт між клітинами в багатоклітинних організмів.
5. Перебіг у клітині одночасно великої кількості несумісних біохімічних реакцій можливий завдяки наявності:
а) цитоскелета;
б) мікрониток (мікрофіламентів);
в) лізосом;
г) глікокалікса;
д) поділу клітини на функціональні ділянки (компартменти).
6. Гіалоплазма — це:
а) матрикс цитоплазми;
б) зовнішній шар цитоплазми;
в) матрикс ядра;
г) внутрішній шар цитоплазми;
д) основна плазма, що складається з органічних і неорганічних речовин, має колоїдну структуру.
7. У порожнинах і мембранах комплексу Гольджі відбуваються процеси:
а) синтез білків;
б) формуються лізосоми;
в) формуються рибосоми;
г) синтез АТФ;
д) синтез деяких полісахаридів;
є) накопичуються, сортуються за хімічним складом і призначенням речовини клітини.
8. У формуванні лізосом беруть участь:
а) глікокалікс;
б) мітохондрії;
в) клітинний центр;
г) мембрана клітини;
д) комплекс Голджі;
є) лізосоми.
9. У матриксі мітохондрій розташовані:
а) лізосоми;
б) рибосоми;
в) тилакоїди;
г) кільцева молекула ДНК;
д) іРНК, тРНК; є) грани.
10. До надмембранних структур клітини належать:
а) мікронитки (мікрофіламенти);
б) пелікула;
в) глікокалікс тваринних клітин;
г) мікротрубочки;
д) клітинна стінка рослин і грибів;
є) слизова капсула бактерій.
11. До підмембранних структур належать:
а) мікронитки (мікрофіламенти);
б) пелікула;
в) глікокалікс;
г) мікротрубочки;
д) клітинна стінка;
є) слизова капсула бактерій.
12. Жири у клітині синтезуються в:
а) мітохондріях;
б) лізосомах;
в) ядрі;
г) рибосомах;
д) клітинному центрі;
є) незернистій (гладенькій) ендоплазматичній сітці.
13. Рибосоми можуть розмішуватися у:
а) мітохондріях;
б) лізосомах;
в) пластидах;
г) ядрі;
д) цитоплазмі.
14. Клітини рослин відрізняються від клітин тварин наявністю в більшості видів:
а) автотрофного живлення;
б) ядерця;
в) мітохондрій;
г) пластид;
д) целюлозної клітинної стінки;
е) вакуоль;
є) центріолі в усіх систематичних груп;
ж) гетеротрофного живлення; з) хлорофілу.
15. Для зовнішньої клітинної мембрани характерним є:
а) містить білки, вуглеводи, ліпіди;
б) повна проникність;
в) вибіркова проникність;
г) піноцитоз і фагоцитоз у всіх видів клітин;
д) поглинання та виділення речовин; є) подразливість;
є) участь у взаємоперетворенні різних форм енергії, рості, поділі клітин.
16. Фагоцитоз, що відбувається за участю клітинних мембран, притаманний:
а) всім одноклітинним організмам;
б) деяким одноклітинним організмам;
в) багатоклітинним тваринам (спеціалізованим клітинам);
г) рослинам, грибам, водоростям;
д) амебі, форамініферам, гідрі.
17. Для зернистої (шорсткої) ендоплазматичної сітки характерним є:
а) пов'язана з мембранними структурами клітини;
б) виконує енергетичну функцію;
в) містить рибосоми, що синтезують білки;
г) бере участь у біосинтезі нуклеїнових кислот;
д) бере участь у транспорті білків.
18. На мембранах незернистої (гладенької) ендоплазматичної сітки синтезуються:
а) білки;
б) стероїдні гормони;
в) ліпіди, вуглеводи;
г) усі ферменти.
19. Мікронитки (мікрофіламенти):
а) беруть участь в утворенні цитоскелета;
б) це — порожнисп циліндричні структури;
в) складаються з білка тубуліну;
г) складаються з білків актину і міозину;
д) в еукаріотів беруть участь у формуванні веретена поділу, внутрішньоклітинному транспорті речовин;
є) зумовлюють посмугованість скелетних м'язів; є) входять до складу війок, джгутиків, центріолей.
20. Для мікротрубочок характерним є:
а) беруть участь в утворенні цитоскелета;
б) це — порожнисті циліндричні структури;
в) складаються з білка тубуліну;
г) це — тонкі нитки, що складаються з білків актину і міозину;
д) в еукаріотів беруть участь у формуванні веретена поділу, внутрішньоклітинному транспорті речовин;
є) зумовлюють посмугованість скелетних і серцевого м'язів; є) входять до складу війок, джгутиків, центріолей.
21. Для лізосом характерним є:
а) утворюються в ядрі;
б) містять ферменти, що розщеплюють білки, жири, вуглеводи;
в) це — одномембранні структури, що утворюються в комплексі Гольджі;
г) можуть брати участь у синтетичних процесах;
д) утворюють травні вакуолі або можуть самостійно перетравлювати окремі клітини, їхні частини чи групи;
є) можуть брати участь у автолізі (перетравленні частин самої клітини).
22. Ядерця у клітині формуються:
а) у ядрі;
б) у цитоплазмі;
в) на первинній перетяжці певних хромосом;
г) на вторинній перетяжці певних хромосом;
д) на хромосомах у зоні ядерцевого організатора.
23. Кон'югація хромосом відбувається під час мейозу в:
а) профазі І;
б) профазі II;
в) анафазі І;
г) анафазі II;
д) метафазі І;
е) метафазі II;
є) телофазі І;
ж) телофазі II.
24. Редукційний поділ хромосом відбувається під час мейозу в:
а) профазі І;
б) профазі II;
в) анафазі І;
г) анафазі II;
д) метафазі І;
е) метафазі II;
є) телофазі І;
ж) телофазі II.
25. Цитокінез відбувається під час:
а) життєвого циклу клітини;
б) мітозу;
в) мейозу;
г) телофази мітозу;
д) завершення мітозу;
є) множинного поділу клітини.
26. Під час інтерфази відбуваються процеси:
а) подвоєння хромосом;
б) ріст клітини;
в) синтез білків, вуглеводів, АТФ;
г) кон'югація хромосом;
д) утворення веретена поділу.
27. У клітинах тварин веретено поділу утворюється за участі:
а) цитоплазми;
б) центромер;
в) хромосом;
г) центріолей;
д) молекули ДНК;
є) немає правильної відповіді.
28. Генетичний матеріал перекомбіновується під час:
а) мітозу;
б) амітозу;
в) мейозу;
г) кон'югації хромосом;
д) тільки у разі мутагенезу.
ТЕМА 3. Обмін речовин та перетворення енергії в огранизмі
1. Виділення з організму продуктів обміну речовин тканинами рослин — це:
а) секреція;
б) екскреція;
в) дисиміляція;
г) транспірація.
2. Енергія в організмі використовується для забезпечення процесів:
а) хімічних;
б) механічних;
в) електричних;
г) теплових;
д) світлових;
є) біохімічних.
3. Максимальну кількість енергії мають макроергічні зв'язки сполук:
а) білків;
б) вуглеводів;
в) нуклеотидів;
г) АТФ; д) жирів;
є) АДФ.
4. Структура АТФ відрізняється від аденілового нуклеотиду молекули ДНК:
а) вуглеводом;
б) нітратною основою;
в) наявністю пептидних зв'язків;
г) молекулярною масою;
д) наявністю фосфору й азоту;
е) наявністю макроергічних зв'язків;
є) кількістю залишків фосфорної кислоти.
5. Указати етапи енергетичного обміну:
а) підготовчий;
б) проміжний;
в) автотрофний;
г) гетеротрофний;
д) світловий;
е) темновий;
є) безкисневий;
ж) кисневий.
6. Безкисневий і кисневий етапи енергетичного обміну відбуваються в:
а) шлунково-кишковому тракті;
б) клітинах;
в) міжклітинній речовині;
г) печінці.
7. Основну роль у забезпеченні організму енергією відіграє етап енергетичного обміну:
а) підготовчий;
б) гліколіз;
в) спиртове бродіння;
г) аеробний.
8. 17,6 кДж енергії звільняється за повного розщеплення 1 г:
а) АТФ;
б) білків;
в) води;
г) жирів;
д) вуглеводів;
є) вітамінів.
9. 38,9 кДж енергії звільняється за повного розщеплення 1 г:
а) АТФ;
б) білків;
в) води;
г) жирів;
д) вуглеводів;
е) вітамінів;
є) мінеральних солей і мікроелементів.
10. Під час гліколізу глюкоза розщеплюється й утворює:
а) піровиноградну кислоту;
б) оксиген;
в) вуглекислий газ;
г) молочну кислоту;
д) воду;
е) чотири молекули АТФ;
є) дві молекули АТФ; ж) жирні кислоти.
11. Під час енергетичного обміну виділяється кількість енергії (кДж/моль глюкози):
а) 200;
б) 84;
в) 2800;
г) 1596.
12. У результаті розщеплення трьох молекул глюкози в кишкової палички утворюється молекул АТФ:
а) три;
б) шість;
в) дванадцять;
г) понад сто.
13. У рослин розрізняють види зеленого пігменту:
а) хлорофіл а;
б) хлорофіл b;
в) хлорофіл d;
г) хлорофіл с;
д) бактеріохлорофіл.
14. Під час фотосинтезу АТФ;
а) не синтезується;
б) синтезується у світлову фазу;
в) синтезується в темнову фазу;
г) використовується у світлову фазу;
д) частково використовується в темнову фазу.
15. Більшість основних амінокислот (18 з 20) під час біосинтезу білків кодує кількість триплетів:
а) один;
б) два;
в) від двох до чотирьох;
г) від двох до шести.
16. Реакції матричного синтезу лежать в основі процесів:
а) реплікації;
б) транскрипції;
в) редукції;
г) фотосинтезу;
д) дихання;
є) трансляції;
ж) біосинтезу білків;
з) транспірації.
17. Під час синтезу білка на етапі транскрипції відбувається:
а) подвоєння молекули ДНК;
б) перенесення інформації з ДНК на іРНК;
в) переведення послідовності нуклеотидів ІРНК у послідовність залишків амінокислот білка.
18. Першим етапом біосинтезу білка є процес:
а) редуплікації;
б) трансляції;
в) транскрипції;
г) утворення функціонального центру рибосоми.
19. Приєднання залишків амінокислот до тРНК— це процес:
а) ендотермічний;
б) екзотермічний;
в) ферментативний;
г) редуплікації;
д) транскрипції;
е) трансляції;
є) здійснюваний на основі генетичного коду.
20. Віруси можуть розмножуватися в:
а) міжклітинній речовині;
б) клітинах рослин;
в) клітинах тварин;
г) клітинах бактерій;
д) навколишньому середовищі;
є) мертвій органічній речовині.
21. До форм безкисневого розщеплення глюкози належать:
а) гліколіз;
б) молочнокисле бродіння;
в) спиртове бродіння;
г) нітрифікація;
д) азотфіксація;
є) маслянокисле бродіння.
22. АТФ у процесі енергетичного обміну синтезується:
а) у цитоплазмі;
б) у матриксі мітохондрій;
в) на мембрані мітохондрій;
г) за участі Н+-АТФ-синтетази;
д) за участі гормонів;
є) за участі ферментів лізосом.
23. У процесі енергетичного обміну при розщепленні двох молекул молочної кислоти до СО2 і Н2О утвориться молекул АТФ:
а) дві;
б) 18;
в) 36;
г) 38.
24. Для структури тРНК характерним є:
а) постійна четвертинна структура;
б) постійна вторинна структура у вигляді листка конюшини;
в) просторова структура, утворена пептидними зв'язками;
г) просторова структура, утворена водневими зв'язками;
д) кодон, що відповідає певній амінокислоті;
є) антикодон, що відповідає певній амінокислоті.
Тема 4. Організм як біологічна система
1. Для рослинних організмів характерні види тканин:
а) покривна;
б) сполучна;
в) твірна;
г) механічна;
д) епітеліальна;
е) основна;
є) нервова, м'язова;
ж) провідна;
з) флоема, ксилема;
и) запасаюча паренхіма.
2. Для тваринних організмів характерні види тканин:
а) покривна;
б) сполучна;
в) твірна;
г) механічна;
д) епітеліальна;
е) основна;
є) нервова, м'язова;
ж) провідна;
з) флоема, ксилема;
и) запасаюча паренхіма.
3. Залозистий епітелій входить до складу залоз:
а) зовнішньої секреції;
б) внутрішньої секреції;
в) змішаної секреції;
г) немає правильної відповіді.
4. Тканини в рослин утворюються з:
а) ектодерми;
б) ентодерми;
в) мезодерми;
г) меристеми;
д) зародкових листків під час ембріогенезу;
є) немає правильної відповіді.
5. До механічних тканин належать:
а) паренхіма;
б) флоема;
в) коленхіма;
г) ксилема;
д) склеренхіма;
є) основна;
ж) тканини тварин.
6. Для коленхіми рослин характерним є:
а) вид основної тканини; б) вид механічної тканини;
в) утворена мертвими клітинами з рівномірно потовщеними здерев'янілими стінками;
г) утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними стінками;
д) представлена луб'яними волокнами;
є) входить до складу кори молодих пагонів переважно у дводольних рослин.
7. Для склеренхіми рослин характерним є:
а) вид основної тканини; б) вид механічної тканини;
в) утворена мертвими клітинами з рівномірно потовщеними здерев'янілими стінками;
г) утворена живими клітинами з нерівномірно потовщеними стінками;
д) представлена луб'яними волокнами;
є) входить до складу кори молодих пагонів переважно у дводольних рослин.
8. Для трахеїд рослин характерним є:
а) провідні елементи флоеми; б) провідні елементи ксилеми;
в) утворені рядом видовжених клітин, розташованих одна над одною;
г) одноклітинні утвори веретеноподібної форми, що мають пори;
д) здерев'янілі клітини, що не мають пор.
9. Вибрати відповіді, що характеризують епідерму або шкірку:
а) первинна покривна тканина рослин;
б) вторинна покривна тканина рослин;
в) утворена кількома шарами клітин, що містять значну кількість міжклітинної речовини;
г) зовнішня клітинна стінка часто просочена мінеральними речовинами;
д) зверху часто вкрита кутикулою, що знижує випаровування води; є) утворює висхідні та низхідні шляхи в стеблі;
ж) особливі клітини епідерми, що оточують продихи, містять хлоропласти;
з) часто утворює волоски, що оберігають рослину від надмірного випаровування води або поїдання тваринами.
10. Епідерма, або шкірка, бере участь у виконанні функцій:
а) транспірації;
б) газообміну;
в) запасання речовин;
г) захисту від ушкоджень; д) захисту від висихання; є) усмоктування води і мінеральних речовин.
11. У рослин залежно від будови і функцій розрізняють види основної тканини, або паренхіми:
а) фотосинтезуючу, або асиміляційну;
б) сполучну;
в) твірну;
г) запасаючу;
д) повітроносну;
е) вторинну;
ж) первинну;
з) губчасту;
и) стовпчасту;
к) механічну.
12. Для загасаючої паренхими характерним є:
а) міститься лише в серцевині стебла;
б) міститься в серцевині стебла, квітках, плодах та інших органах;
в) забезпечує функцію запасання і проведення газів до різних тканин;
г) містить у клітинах лейкопласти, іноді — хромопласти;
д) містить переважно хлоропласти;
е) запасає поживні речовини, воду.
13. До різновидів сполучної тканини належать:
а) кісткова, хрящова;
б) власне сполучна;
в) багатошарова;
г) ретикулярна;
д) залозиста;
е) оформлена і неоформлена;
ж) пухка, щільна;
з) секреторна;
и) газообмінна;
к) основна;
л) опорна;
м) кров, лімфа, міжклітинна рідина.
14. Залежно від форми клітин розрізняють види епітелію:
а) циліндричний;
б) покривний одношаровий;
в) твірний;
г) покривний багатошаровий;
д) плоский;
е) гладенький;
ж) війчастий;
з) кубічний.
15. Різні види епітеліальної тканини можуть виконувати функції:
а) секреторну;
б) газообмінну;
в) опорну;
г) захисну;
д) кровотворну;
е) всисну;
ж) розмежувальну;
з) регенераційну.
16. До складу сполучної тканини можуть входити:
а) незначна кількість міжклітинної речовини;
б) велика кількість міжклітинної речовини;
в) безструктурна основна речовина;
г) міофібрили;
д) колагенові та ретикулярні волокна;
е) клітини-супутники:
ж) стовбурові клітини.
ТЕМА 5. Спадковість і мінливість организмів
1. Організм, гомозиготний за однією парою ознак, при дигібридному схрещуванні утворює типів гамет (успадкування незалежне):
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири.
2. При моногібридному схрещуванні гетерозиготних особин утворюється типів гамет:
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири.
3. Пара алельних генів:
а) розташована на різних ділянках гомологічних хромосом;
б) розташована на ідентичних ділянках гомологічних хромосом;
в) відповідає за розвиток однієї альтернативної ознаки;
г) відповідає за розвиток різних альтернативних ознак.
4. За неповного домінування гетерозиготи мають фенотип, що відповідає ознаці:
а) домінантній;
б) рецесивній;
в) проміжній.
5. За моногібридного схрещування гетерозигот з неповним домінуванням розщеплення ознак за фенотипом становитиме:
а) 1 : 1;
б) 3 : 1;
в) 1 : 2 : 1;
г) 1 : 3.
6. При аналізуючому схрещуванні особину, генотип якої необхідно визначити, схрещують з особиною:
а) гомозиготною за домінантною ознакою;
б) гомозиготною за рецесивною ознакою;
в) гетерозиготною.
7. Особини, гомозиготні за домінантною ознакою, при аналізуючому схрещуванні дають розщеплення за фенотипом:
а) 1 : 1;
б) 3 : 1;
в) 1 : 2 : 1;
г) 1 : 3;
д) не дають розщеплення.
8. При дигібридному схрещуванні гомозиготних ліній за домінантними і рецесивними ознаками у F1 спостерігатиметься розщеплення (успадкування незалежне):
а) 3 : 1;
б) 1 : 1;
в) 9 : 3 : 3 : 1;
г) не спостерігатиметься.
9. При дигібридному схрещуванні гомозиготних ліній за домінантною і рецесивною ознаками у Р2 утворюється генотипів (розщеплення незалежне):
а) один;
б) два;
в) три;
г) чотири;
д) дев'ять;
є) шістнадцять.
10. У мухи дрозофіли диплоїдний набір хромосом дорівнює восьми, а груп зчеплених генів:
а) дві;
б) чотири;
в) вісім;
г) дванадцять.
11. Гени, що спричиняють гемофілію і дальтонізм у людини, зчеплені з:
а) Х-хромосомою;
б) У-хромосомою;
в) однією з аутосом.
12. Кількість груп зчеплених генів в організмі дорівнює кількості:
а) структурних генів;
б) диплоїдному набору хромосом;
в) регуляторних генів;
г) гаплоїдному набору хромосом.
13. Епістаз — це тип взаємодії між генами:
а) алельними, що зумовлює розвиток домінантної ознаки;
б) алельними, що зумовлює розвиток рецесивної ознаки;
в) зумовлює проміжний характер успадкування ознаки;
г) не алельними, за якого алель одного гена пригнічує прояв іншого.
14. У нічної красуні два алельні домінантні гени зумовлюють червоне забарвлення віночка. Білим забарвлення віночка буде, якщо:
а) гени перебуватимуть у рецесивному стані;
б) гени перебуватимуть у гетерозиготному стані;
в) білого забарвлення не може бути.
15. Екзони — це ділянки генів:
а) які несуть спадкову інформацію;
б) які не несуть спадкової інформації;
в) відповідальні за певні ознаки в організмі;
г) регуляторних, що забезпечують спрямованість біосинтезу сигнальних білків.
16. Інтрони — це ділянки генів:
а) які несуть спадкову інформацію;
б) які не несуть спадкової інформації;
в) відповідальні за певні ознаки в організмі;
г) регуляторних, що забезпечують спрямованість біосинтезу сигнальних білків.
17. Для зчеплення генів характерним є:
а) воно абсолютне;
б) властиве генам, розташованим в одній хромосомі;
в) властиве генам, розташованим у різних хромосомах:
г) порушується в процесі кросинговеру під час мейозу;
д) частота виникнення гамет з перекомбінацією ознак визначається генотипом і відстанню між генами, розташованими в одній хромосомі.
18. Зчеплення генів є не абсолютним у зв'язку з:
а) Розходженням гомологічних хромосом під час мейозу;
б) кросинговером і обміном ділянками гомологічних хромосом під час мейозу;
в) мутаційними змінами хромосом;
г) Руйнуванням веретена поділу під час мейозу;
д) обміном генами, локалізованими в негомологічних хромосомах.
19. У багатьох рослин з червоними пелюстками квіток у стеблах є червоний пігмент, а в рослин з білими пелюстками квіток стебло чисто зелене. Це можна пояснити:
а) мутаціями;
б) взаємодією генів;
в) модифікаційною мінливістю;
г) мноЖИНною дією гена;
д) взаємодією неалельних генів.
20. При аналізуючому дигібридному схрещуванні, якщо вихідна особина гомозиготна за двома парами ознак, спостерігатиметься розщеплення:
а) 3 : 1;
б) 1 : 1 : 1 : 1;
в) 9 : 3 : 3 : 1;
г) розщеплення не буде.
21. При схрещуванні сірих і чорних мишей отримано 60 нащадків, з них 29 — чорних. Указати генотип батьківського покоління:
а) АА;
б) аа;
в) Аа.
22. Помідор із круглими плодами, гомозиготний за даною ознакою, схрестили з помідором, що мав грушоподібну форму плода. Кругла форма плода домінує над грушоподібною. У F1 і F2 плоди за генотипом і фенотипом будуть:
а) F1 = Аа, круглі; F2 = АА : аа; круглі й грушоподібні (1 : 1);
б) F1 = Аа, круглі; F1 = АА : 2Аа : аа; круглі та грушоподібні (3 : 1);
в) F1 = АА : 2Аа : аа, круглі й грушоподібні (1 : 2 : 1); F2 = Аа, круглі.
23. Кароокість (А) домінує над блакитноокістю (а), а ген темного (В) волосся — над геном світлого (b). У родині карооких батьків, гетерозиготних за даною ознакою, один із яких має світле волосся, інший — темне (гомозиготний), ймовірні генотипи і фенотипи дітей (успадкування незалежне):
а) АаBb : AаВВ : ааВв : ааbb;
б) ААВВ : 2Ааbb : ааbb;
в) ААBb : 2АаВb : ааВb;
г) ААВВ : ааbb;
д) 50 % карооких із темним волоссям; 25 % карооких зі світлим волоссям; 25 %
блакитнооких зі світлим волоссям;
е) 50 % карооких із темним волоссям; 25 % блакитнооких із темним волоссям;
25 % блакитнооких зі світлим волоссям;
є) 75 % карооких із темним волоссям; 25 % блакитнооких із темним волоссям.
24. Між геНами А і В, локалізованими в одній хромосомі, відстань становить 10 % кросинговеру. Утворення гамет АЬ за наявності кросинговеру має ймовірність:
а) 90 %;
б) 45 %;
в) 5 %;
г) 2,5 %.
25. У жінки — носія гемофілії й нормального чоловіка потомство може бути:
а) 50 % синів, хворих на гемофілію;
б) 75 % синів, хворих на гемофілію;
в) 25 % синів, хворих на гемофілію;
г) 50 % здорових дочок;
д) 50 % дочок — носіїв гемофілії;
е) 25 % нормальних дочок;
є) 25 % дочок — носіїв гемофілії;
ж) 25 % нормальних синів.
26. Батьки мають II і III групи крові та обидва гомозиготні за даною ознакою. їхні діти матимуть групи крові:
а) І і IV у співвідношенні 1:1;
б) II і III у співвідношенні 1 : 3;
в) І, II, III у співвідношенні 1 : 2 : 1;
г) І, II, III, IV у співвідношенні 1 : 1 : 1 : 1;
д) усі діти з IV групою крові.
27. Від батьків із II групою крові, гетерозиготних за даною ознакою, ймовірність народження дітей з І групою крові становить:
а) немає;
б) 10 %;
в) 25 %;
г) 50 %.
28. У дітей, батьки яких мають І і II групи крові, можливі групи крові:
а) І і IV;
б) II і III;
в) І і III;
г) І, II, III, IV.
29. Батьки мають II і III групи крові. Ймовірність народження у них дітей із І групою крові, якщо обидва батьки гетерозиготні за даною ознакою, становить:
а) немає;
б) 25 %;
в) 50 %.
30. Два брати мають І і IV групи крові. їхні батьки мають групу крові:
а) IV і І;
б) II і III;
в) обидва І;
г) обидва IV;
д) діти мають різних батьків.
31. Для варіаційного ряду характерним є:
а) складається з окремих варіант;
б) ряд мінливості ознаки;
в) включає показники прояву різних ознак, розташованих у порядку зростання чи зменшення;
г) включає показники прояву однієї ознаки, розташовані в порядку зростання чи зменшення.
32. Середня арифметична варіаційного ряду обчислюється як:
а) сума значень усіх варіант, поділена на частоту їхнього трапляння;
б) сума добутків окремих варіант і частоти трапляння ознаки;
в) частка від ділення суми добутків окремих варіант і частоти трапляння ознаки на загальне число варіант варіаційного ряду.
33. Цитоплазматична спадковість характерна для:
а) рибосом;
б) комплексу Гольджі;
в) мітохондрій;
г) ядра;
д) пластид;
є) лізосом.
34. Варіаційна крива ілюструє:
а) розмах показників мінливості певної ознаки;
б) частоту трапляння окремих варіант;
в) модифікаційну мінливість ознаки; г) мутаційну мінливість ознаки.
35. Для мутаційної мінливості характерним є:
а) змінює тільки фенотип;
б) змінює генотип;
в) завжди закріплюється в ряді поколінь;
г) виникає внаслідок перекомбінації генів під час мейозу;
д) властива тільки рослинам і тваринам;
є) властива рослинам, тваринам і мікроорганізмам; є) має стрибкоподібний характер.
36. До спадкових належать види мінливості:
а) визначена;
б) співвідносна;
в) комбінативна;
г) модифікаційна;
д) мутаційна.
ТЕМА 6. Основи селекції та біотехнології
1. До відмінностей селекції свійських тварин від селекції рослин належать:
а) врахування екстер'єрних якостей;
б) наявність лише статевого розмноження;
в) неможливість одержання високої продуктивності;
г) неможливість одержання масового матеріалу для добору;
д) в основі лежать спадкова мінливість і добір.
2. Гетерозис може спостерігатися внаслідок схрещування особин:
а) споріднених;
б) міжпородних;
в) міжсортових;
г) міжлінійних;
д) одного сорту або породи.
3. Максимальний ефект гетерозису виявляється в поколінні гібридів:
а) F1;
б) F2;
в) F3, F4 і т. д.
4. До методів вивчення спадковості людини належать:
а) штучний добір;
б) близнюковий;
в) генеалогічний;
г) цитогенетичний;
д) біохімічний;
є) штучний мутагенез.
5. Для мула характерні ознаки:
а) витривалість;
б) висока плодючість;
в) безплідність;
г) гетерозис;
д) інбридинг.
6. На основі міжпорідного схрещування виведено:
а) архаромериноса;
б) мула;
в) асканійського рамбульє;
г) білу степову українську породу свиней;
д) костромську породу великої рогатої худоби.
7. М. І. Вавилов установив:
а) центри різноманіття культурних рослин;
б) явище гетерозису;
в) закон гомологічних рядів спадкової мінливості;
г) створив сорти пшениці Безоста-1, Аврора, Кавказ.
8. У селекційній роботі І. В. Мічурін застосовував методи:
а) експериментальний мутагенез;
б) біологічно віддалену гібридизацію;
в) географічно віддалену гібридизацію;
г) генну інженерію;
д) поліплоїдію;
є) добір;
є) ментора;
ж) посередника;
з) дію умовами навколишнього середовища.
9. Вибрати найбільш правильне формулювання закону гомологічних рядів спадкової мінливості, який встановив М. І. Вавилов:
а) споріднені організми мають подібні модифікаційні зміни і норму реакції;
б) близькі роди і види мають подібний набір хромосом;
в) споріднені види мають подібне походження;
г) різні види культурних рослин мають свої центри різноманітності, що одночасно є районами їхнього походження;
д) близькі роди і види характеризуються подібними рядами спадкової мінли-вості.
10. Для поліплоїдії характерним є:
а) завжди призводить до загибелі організму чи зниження його життєздатності;
б) широко використовується в селекційно-генетичній практиці під час створення нових високопродуктивних сортів рослин;
в) широко використовується в селекційно-генетичній практиці при створенні нових високопродуктивних порід тварин;
г) призводить до безплідності тварин у результаті порушення кон'югації гомологічних хромосом при мейозі;
д) багатополіплоїдні рослини мають збільшені розміри, підвищену життєздатність і врожайність.
11. Соматичні мутації можуть успадковуватись:
а) у рослин;
б) у ссавців;
в) при статевому розмноженні;
г) не успадковуються;
д) при вегетативному розмноженні.
12. Інбридинг — це схрещування:
а) генетично віддалених форм;
б) споріднених організмів;
в) методом примусового самозапилення перехреснозапильних рослин;
г) географічно віддалених форм;
д) методом «розведення в собі»;
є) для закріплення певної ознаки.
13. Гетерозис у тварин і рослин супроводжується:
а) зниженням життєздатності;
б) зниженням продуктивності;
в) підвищенням життєздатності;
г) інбредною депресією;
д) підвищенням продуктивності;
е) могутнім розвитком гібридів першого і всіх наступних поколінь;
є) стерильністю гібридів F1;
ж) переходом більшості генів у гетерозиготний стан,
14. До поліплоїдіє належать:
а) картопля;
б) суниці;
в) пшениця;
г) жовтець посівний;
д) пирій повзучий;
е) свиріпа;
є) деякі сорти цукрового буряка й гречки.
15. Для міжвидових гібридів тварин у більшості випадків характерним є;
а) безплідність;
б) висока плодючість;
в) гетерозис;
г) інбридинг (споріднене схрещування);
д) порушення процесу дозрівання гамет.
Коментарi